13 листопада Понич Олександра

 

 13 листопада

 Понич Олександра (1 р. навчання індивідуальне)

Тема уроку: звуковедення та звукоутворення

Звукоутворення – це процес виникнення звуку, який пов'язаний з чотирма його характеристиками: висота, сила, тривалість та тембр. В момент звукоутворення повітря проривається крізь голосову щілину, голосові зв’язки починають вібрувати і потік повітря підлягає цьому коливанню.

Момент утворення звуку після взяття дихання називається атакою звуку. Існують три типи атаки: м’яка, тверда, придихательна. М’яка атака – це спокійне змикання зв'язок, ледь помітний, легкий початок звуку. Характеризується одночасним змиканням голосових зв'язок із посиланням дихання. Тверда атака – це активне, раптове утворення звуку при щільному змиканні голосових зв'язок. Характеризується змиканням голосових зв’язок до початку співу.

В залежності від положення ротової порожнини існує два типи звуку – відкритий та прикритий. Відкритий звук звучить плоско, різко, з втратою тембральної окраски. Прикритий звук м’який, округлений, форма рота – вертикально-овальна. Привчаючи дітей співати прикритим звуком, педагог організовує їх резонатори. Види резонаторів: верхній (головний – до нього входять порожнини носа, рота, глотка та лобні долі) та нижній (грудний – трахея, бронхи).

Прийоми звуковедення – це спосіб виконання в співах: легато, нон легато, стаккато. Основою звуковедення є легато, тобто безперервний та зв’язний спів, який забезпечує протяжність та наспівність звуку. Для виховання правильного природного звукоутворення дошкільникам корисно співати примовки та поспівки у низхідному русі звуком середньої гучності.