25 лютого Понич Олександра 3 уроки
25 лютого
Понич Олександра (1 р. навчання індивідуальне) 3 уроки
Тема уроку: звуковедення
Звукоутворення
Вибір та обговорення репертуару
Мета: Формування художнього смаку та естетичного сприйняття дійсності.
Розвиток музикального слуху, співочих навичок і музикальності взагалі.
Звукоутворення – це процес виникнення звуку, який пов'язаний з чотирма його характеристиками: висота, сила, тривалість та тембр. В момент звукоутворення повітря проривається крізь голосову щілину, голосові зв’язки починають вібрувати і потік повітря підлягає цьому коливанню.
Момент утворення звуку після взяття дихання називається атакою звуку. Існують три типи атаки: м’яка, тверда, придихательна. М’яка атака – це спокійне змикання зв'язок, ледь помітний, легкий початок звуку. Характеризується одночасним змиканням голосових зв'язок із посиланням дихання. Тверда атака – це активне, раптове утворення звуку при щільному змиканні голосових зв'язок. Характеризується змиканням голосових зв’язок до початку співу.
В залежності від положення ротової порожнини існує два типи звуку – відкритий та прикритий. Відкритий звук звучить плоско, різко, з втратою тембральної окраски. Прикритий звук м’який, округлений, форма рота – вертикально-овальна. Привчаючи дітей співати прикритим звуком, педагог організовує їх резонатори. Види резонаторів: верхній (головний – до нього входять порожнини носа, рота, глотка та лобні долі) та нижній (грудний – трахея, бронхи).
Прийоми звуковедення – це спосіб виконання в співах: легато, нон легато, стаккато. Основою звуковедення є легато, тобто безперервний та зв’язний спів, який забезпечує протяжність та наспівність звуку. Для виховання правильного природного звукоутворення дошкільникам корисно співати примовки та поспівки у низхідному русі звуком середньої гучності.
Шість причин складності підбору репертуару
1. Час диктує необхідність використовувати в роботі фонограми.
2. Музичний матеріал не завжди досить яскравий і насичений (мелодика, гармонія, інтонація мають бути кращими).
3. Брак високохудожнього морального пісенного матеріалу.
4. Часто зміст пісень не є актуальним, не відповідає потребам сучасних дітей.
5. Сьогодні випускають досить мало нотних збірок із фонограмами для дітей та юнацтва.
6. Працювати з аудіозбірками досить непросто. Необхідно вміти грамотно й точно фіксувати нотний матеріал для розучування.
Роль репертуару у вихованні та розвитку дітей
Обираючи репертуар і розучуючи його з дитиною, ми формуємо ставлення до музики та «імунітет проти вульгарності» (Дмитро Кабалевський), який відіграє важливу роль у становленні світогляду дитини. Вдало підібрані твори сприяють моральному вихованню учня, формуванню його художнього смаку та сприйняття дійсності, а також розвитку музикального слуху, співочих навичок і музикальності взагалі. Поговоримо про ці тези трохи детальніше.
1. Моральне виховання.
Музика й пісня сприяють вихованню духовності та моральності; не тільки розвивають розум, а й облагороджують почуття. Допомагають зрозуміти дітям, що таке почуття обов’язку, співчуття, милосердя. Тому важливо підбирати твори з глибоким (не абстрактним, а зрозумілим для дітей) змістом, яскравими образами та закликами.
2. Формування художнього смаку та естетичного сприйняття дійсності.
Прослуховування або виконання вокальних творів — це виховання художнього смаку, музичної культури; формування інтересу до мистецтва. До того ж, допомагаючи дитині сформувати естетичне бачення світу через творчість, керівники закладають основу ставлення до себе як до художника, творця та наставника.
3. Розвиток музикального слуху, співочих навичок і музикальності взагалі.
Задля розвитку музикальних навичок і вмінь важливо звертати увагу на правильність співочої постави, дихання; позицію звучання голосу; вільне положення гортані; чітку роботу артикуляційного апарату та дикцію; чистоту інтонації; рівне тримання звуків та їх правильний зв’язок тощо.
Як вдало підібрати репертуар
Підбирайте репертуар так, щоб забезпечити морально-естетичне виховання дітей, передати образно-інтонаційне та жанрове багатство вокального мистецтва. Якими ж мають бути підібрані твори?
1. Мають виховувати.
Зважайте, що кожен твір має певним чином виховувати дитину і сприяти її розвитку. Лірична пісня, побудована на народних інтонаціях; сюжетне полотно, яке розкриває історичне минуле народу; жартівлива пісня, що містить здоровий народний гумор; твори, у яких оспівують природу, здатні пробуджувати різноманітні почуття: чуйність, доброту, мрійливість та інші.
2. Повинні бути високохудожніми.
Твори можуть бути різними за тематикою, жанром, стилем, але мають належати до класики. Класика — не тільки пісні, створені в далекому минулому, а й сучасні твори, які вирізняють висока художність, глибина змісту та досконалість форми. Пісня добра тоді, коли добрі мелодія і слова, які навіть без музичного супроводу звучать виразно та проникливо.
3. Мусять відповідати віку та розумінню дітей.
Завжди зважайте на вікові особливості колективу чи соліста. Твори насамперед повинні бути зрозумілими юному виконавцю та тематично підходити за віком. Також неодмінно звертайте увагу на закономірності розвитку співочого голосу в різні вікові періоди. Це забезпечить правильний розвиток дітей, створить фундамент для поступового укріплення голосу та накопичення стійких навичок і вмінь.
4. Мають відповідати виконавським можливостям.
Беріть до уваги технічну підготовку вокалістів, їхні індивідуальні особливості. У піснях повинен бути відповідний діапазон і зручна теситура. Рішення технічних задач виконання не повинно впливати на художній рівень твору. Час від часу оновлюйте репертуар складнішим матеріалом. Кожний новий твір — це ще один крок до опанування вокально-співочими навичками та підвищення виконавської майстерності.
5. Повинні бути різноманітними за характером і змістом.
У репертуарі кожного колективу чи соліста мають бути твори різної тематики: пісні про рідний край, місто, родину, дружбу; жартівливі, веселі, ліричні та драматичні пісні. Саме різноманіття сприяє осягненню всієї гами почуттів т
Коментарі
Дописати коментар